Вірш
Ворожка мовить

Ворожка мовить

Іван Франко

Ти, чоловіче, не бій ся нічого!Гроші повернуть ся, ждати не довго.

Злодій від тебе сидить за три межі,Знаєш його по відмінній одежі.

Вус має чорний і сірії очи,Підстерігав тебе три дни й три ночи.

Господу дякуй, що гроші забрав він,Що не збудив ся ти в хвилі, як крав він.

Мав він ножаку і хтів тобі, батьку,Як би збудивсь ти, всадить під лопатку.

Є в тебе грушка поконець причілка,Є в ній маленька дуплавая щілка:

Там ти дивиш ся що дня, що години,Там тобі злодій ті гроші підкине.

Видання 1898 року

Текст за виданням: Мій Ізмарагд, Львів: З друкарні пар. Ст. Манецкого і Спілки; накладом товариства «Академічна Громада», 1898. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікісховище.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає