Вояцький марш

Голос забитих.

І то не важно, що я згнию́,Що люди затопчуть плоть мою —Таж плива мій прапор над вами!І то, як я падав, чи як умер,Уже не важно стало тепер —Я знов відродився із вами…

Новобранці.

— Мати — прощай,Мій батеньку милий!І жди, нареченно, й не жди…

Підстаршини ладнають.

— В рядиСтавай —Від права до ліва!

Відгомін.

(…І то не важно, що я згнию,Що люди затопчуть плоть мою…)

Наказ старшин.

Перша чота, кроком — руш!Тей, там збоку,КрокуНе паплюж!Раз — два!

I Марш.

— Боже предківі вільних днів,і невисловимих просто́рів!Боже, вислухай слів,наших простих слів,Тобі зложених в покорі:Чи знайшли, чи згубили дороги —Дай нам прагнуть повік перемоги!

II Марш.

— Несе́мо з собою вогонь і стальІ велику, велику надію,Що все втя́гнемо в се́бе, зумієм —І зустрічні вітри,І ворожу даль,І призначення перст!

Голос прадавній.

— Бережіть в собі хрест…

Голос батька.

…голову вище

Голос матері.

…і серце

Голос краю.

…і панування мрію!