Вірш
Указ проти голоду

Указ проти голоду

Іван Франко

Голод вибух в перськім краю:В найбогатших городахБідні з голоду вмираютьПо бульварах і садах.

Вчув се Періс, цар суворийІ розлютивсь. „Що се знов!“І на голод спосіб скорийНе міркуючи найшов.

До славетних магістратівНайбогатших в краю містПописав і попечатавВласноручно сюю вість:

„Сей указ мій царський строгийВсяк у серце хай бере:Де один у місті вбогийЗ голоду від нині вмре,

„Там я богача одногоВзять велю — чи круть чи верть,Голодом в тюрмі підземнійЗаморю його на смерть.“

І указ сей чудо справив:Хоч як хліб подорожів,Бідний все мав хліб і страви,А богач не зубожів.

Видання 1898 року

Текст за виданням: Мій Ізмарагд, Львів: З друкарні пар. Ст. Манецкого і Спілки; накладом товариства «Академічна Громада», 1898. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікісховище.

Про цей вірш тут ще нічого немає