Тюрми і голод, нещастя, убивства й помори…

Тю́рми і голод, нещастя, убивства й помо́ри

Шли нам, Найвищий, бичуй нас, — нам певне потреба

Раз покоритися волі небес і молитись,

Раз у нужденність тілесности вчутись і впасти,

Тве́рдеє серце скруши́ти й нано́во почати

Ще раз, ще більш так, як досі такого не було,

Більш, як гетьманства, король чи великі князівства,

Божиїм троном поставити край свій і нарід,

Біль перелить на молитву, що в битві і в мирі триває.