Тюрмо народів, обручем сталеним…

Тюрмо народів, обручем сталенимТи обціпила йіх живі суставиЙ держиш — не для пожитку, не для слави,А лиш для жиру клевретам мерзеним.

Отак пастух попута коні в поліЧере́з-ногу: здаєсь, три ноги вільні,А йти вони ні бігти не зусильні —То ржать, гризуть ся спільники неволі.

Оттак і ти попутала народи,Всім давши зверхні вигляди свободи,Щоб одні одних гризли і душили.

І хоч всі дружно рвуть ся з твого круга,Та в ріжні боки шарпають друг друга.Сей колот — жерело твоєі сили.4 окт. 1889.