Епілог (Тюремні сонети)
Іван Франко · 1893 Епілог
(Присвячено русько-украйінським сонетарям.)
Голубчики, украйінські поети,Невже вас доси нікому навчити,Що не досить сяких-таких зліпитиРядків штирнадцять, і вже й є сонети?
Пятистоповий ямб мов з міді литий,Два з чотирьох, два з трьох рядків куплети,Повязані в дзвінкі рифмові сплети —Лиш те імям сонета слід хрестити.
Тій формі й зміст най буде відповідний:Конфлікт чутя, природи блиск погіднийВ двох перших строфах ярко розвертаєсь.
Страсть, буря, бій, мов хмара піднимаєсь,Мутить блиск, грізно мечесь, рве окови,Та при кінці сплива в гармонію любови.
Преров 6 мая 1893.
Видання 1893 року
Текст за виданням: З вершин і низин, Львів: накладом Ольги Франко, 1893. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.