Сучасникам
Олена Теліга „Не треба слів! Хай буде тільки діло!Його роби — спокійний і суворий,Не плутай душу у горіння тіла.Сховай свій біль. Зломи раптовий порив“Але для мене — у святім союзі:Душа і тіло, щастя з гострим болем.Мій біль бренить, зате коли сміюся —То сміх мій рветься джерелом на волю!Не лічу слів. Даю без міри ніжність.А може в цьому й є моя сміливість:Палити серце — в хуртовині сніжній,Купати душу у холодній зливі.Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,Та там де треба — я тверда й сувора.О краю мій, моїх ясних привітівНе діставав від мене жадний ворог.
Видання 1946 року
Текст за виданням: Душа на сторожі, Культура, 1946. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.