Безсмертне

Упало світло лихтарівНа день конаючий і тихий,Та перед смертю він зустрівПосмертні свічі — дивним сміхом.І мабуть кожен з нас відчувТой сміх, як непереможну силу,Як перенесену свічу За межі схилу.І це тому, я, мов у сні,Пішла серединою вулицьІ очі зустрічні, ясніНе глянули, а розчахнулись!Та я минала всі вогні,Мов світло не своєї брами,Бо чула: ждане довгі дніВже йде з безсмертними дарами.