Сьогодні кожний крок — хотів би бути вальсом…
Олена Теліга Сьогодні кожний крок — хотів би бути вальсом.Не студить вітер уст — зігрівся коло них.І радісно моїм тонким, рухливим пальцямТоркатись інших рук — і квітів весняних,Любов — лише тобі. А це її уламки,Це через край вино! В повітря квіт дерев!Це щастя, що росте в тісних обіймах рамкиЗакритої душі і рамку цю дере!Щоб зайвину свою розсипати перлисто:Комусь там дотик рук, комусь гарячий сміх.Ось так приходить мент, коли тяжке намистоПерлинами летить до випадкових ніг.
Видання 1946 року
Текст за виданням: Душа на сторожі, Культура, 1946. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.