Романс
Леся Українка Не диви ся на місяць весною,Ясний місяць наглядач цїкавий,Ясний місяць підслухач лукавий,Бачив він тебе часто зо мною І слова твої слухав колись. Ти се радий забуть? Не дивись,Не диви ся на місяць весною.
Не дивись на березу плакучу,На березї журливеє віттяНагадає тобі лихолїття,Нагада' тобі тугу пекучу, Що збратала обох нас колись. Ти се радий забуть? Не дивись,Не дивись на березу плакучу.
2 II. 1897 р.
Видання 1899 року
Текст за виданням: Думи і мрії, Львів: Українсько-руська видавнича спілка, 1899. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.