Вірш
Притча про любов

Притча про любов

Іван Франко

До Йосифа в Єгипті такСказав облесливий дворак:

„Ах, пане, страх тебе люблюЗа добрість, за красу твою!“

Та Йосиф знав ціну тих слівІ дворакови відповів:

„Минувше ти збудив сумне…Мій друже, не люби мене!

„Отець любив мене й жалів —За се братів на мене гнів,

„За се в рові я смерти ждав,За се невольником я став.

„Потім Пентефрія жона —Любила страх мене вона,

„Та за любов єї дармуПопав я на сім літ в тюрму.

„Тож нині… щиро признаюсь:Любви твоєї страх боюсь!“

Видання 1898 року

Текст за виданням: Мій Ізмарагд, Львів: З друкарні пар. Ст. Манецкого і Спілки; накладом товариства «Академічна Громада», 1898. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікісховище.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає