Вірш
Плив гордо ястріб в лазуровім морю…

Плив гордо ястріб в лазуровім морю…

Іван Франко · 1878

Плив гордо ястріб в лазуровім морю,Широко круг за кругом колесив,А на горі, в ожиданю і горюЛежав я й лету ястреба слідив.

Я ждав на ню, свою єдину зорю…Мов ястріб бистро я сюди спішив —Від рана жду, думками поле орю —Нема голубки! Серце біль здушив.

Нема голубки! Тілько ястріб вє ся!Нема голубки! Дармо серце бє ся!Вже ніч. — В розпуці знов я геть пішов.

А за ліском на тійж горі чекалаВона весь день на мене, виглядала,Тужила важко й плакала за мнов.10 май 1878.

Видання 1893 року

Текст за виданням: З вершин і низин, Львів: накладом Ольги Франко, 1893. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає