Зближаєсь час і з серцем б'ючим в груди…

Зближаєсь час і з серцем бючим в грудиЯ вирву ся, щоб бачити тебе,Порвати пута фальші і облуди,Що тисне нас і по душі скребе,Пробить стіну, котрою людська злістьНас, друже мій сердечний, розділила,Не знаючи, що в наших серцях сила,Котроі ржа упідленя те зйість.

Зближаєсь час і радісно тремтячиВ твоі обійми щирі кинусь я,І скаже поцілуй міні горячий,Що будь що будь, а ти по вік моя!Моя і невідлучна! Бо слезамиІ горем ти знітована зо мнов!Нема стіни, перегород між нами!Не знає стін, перегород любов!

Всі пута, що засліпленє й зла воляНа нас вложили, нам на біль — порвем!Отруту, що нас нею щедро доляПоіла — виллєм з серця і затремУсякий слід тих споминок важких,Котрі мов черви серце підгризали,Щоб навіть тіни темніі від нихНа наше вольне щастє не лягали.

Зближаєсь час, коли подібно намПо довговічних боях, муках людеПрокинуть ся, гнилий розмечуть трам,Що йіх давив, і щиро грудь до груди,Уста до уст притиснуть, мов братиПриязним, щирим словом заговорять,Позбувшись пут недумства, темнотиІ зависти і людовладства й горя.1 мая 1878.