Пісне, моя ти підстрелена пташко…
Іван Франко Пісне, моя ти підстрелена пташко,Мусиш замовкнуть і ти.Годі ридати і плакати тяжко,Час нам зо сцени зійти.
Годі вглибляться у рану затрутую,Годі благать о любов.З кождою строфою, з кождою нутоюКапає з серденька кров.
З кождою строфою, з кождою нутоюСлабшає відгомін твій…Пісне, напоєна горем-отрутою,Час тобі вже на спокій.
Видання 1922 року
Текст за виданням: Зівяле листя, Львів: накладом Українського педагогічного товариства і спілки, 1922. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.