І ти прощай! Твого ім'я…

І ти прощай! Твого імяНе вимовлю ніколи я,В лице твоє не гляну!Бодай не знала ти по вік,Куди се я від тебе втік,Чим гою серця рану.

Мене забудь швиденько тиСвоїх діток люби, пести,Будь вірна свому мужу!І не читай моїх пісеньІ не воруш ні в ніч, ні в деньСю тінь мою недужу.

А як де хтось мене згада,Най тінь найменша не сідаНа вид твій, квітко звяла!І не блідній і не дрожи,А спокійнісенько скажи:„Ні, я його не знала!“