Пірє

Розвіяне злими юрбами,Мов снігу платки з над руін,Летиш ти до хмари з вітрами,О пірє з жидівських перин!

Мов сніг ти летиш аж до хмари,Вкриваєш поля мов килим,О свідку великоі кари,О пірє з жидівських перин!

Знать бачити горя не хочеш,Що ми ту в тій хвили терпим,Сніжними крильцями тріпочеш,О пірє з жидівських перин!

Як грубі мужицькіі рукиРвуть наше добро без причинІ нам задають люті муки —О пірє з жидівських перин!

Як наші хати́ розкидаютьАж геть до послідніх делин,Як наші шинки розбивають —О пірє з жидівських перин!

Весь город від краю до краю —Руіна одна, плач один!Гляди ж на тих варварів зграю,О пірє з жидівських перин!

Гля́ди, що тут нашоі страти,Що наших ту впаде слезин, —Щоб Богу се все розказати,О пірє з жидівських перин!

Най наші всі зважить терпіня,До нашого горя долинНай шле нам потіхи проміня,О пірє з жидівських перин!

Най тямить, що люд ми ізбранний,Єго найукоханий син,Годований зернами манни, —О пірє з жидівських перин!

Най дасть нам народ сей посісти,Най дасть нам помститись над ним —Неси, о неси 'му ті вісти,О пірє з жидівських перин!1882.