Ой ти, дубочку кучерявий…

„Ой, ти дубочку кучерявий,Ой, а хтож тебе скучерявив?“

„Скучерявили густі лози,Підмили корінь дрібні сльози.

Скучерявили темні ночі,Зранили серце чорні очі.

Чорнії очі, пишна врода,Гордая мова, непогода.

Гордая мова — вітер зимний,Вічна розлука — жаль нестримний.

Вжеж моє серце сохне, тане,Вжеж моя краса вяне, вяне.

Вже моя сила слабне, гнеться,Вже мені весна не всміхнеться.

Падуть листочки звялі, звялі —От так і сам я впаду далі.

Решту красоти, решту силиПоріжуть живо острі пили.

Острії пили, людська злоба,Стопче байдужість як худоба“.