Червона калино, чого в лузі гнешся…

„Червона калино, чого в лузі гнешся, Чого в лузі гнешся?Чи світла не любиш, до сонця не пнешся? До сонця не пнешся?

Чи жаль тобі цвіту на радощі світу? На радощі світу?Чи бурі боїшся, чи грому з блакіту? Чи грому з блакіту?“

„Не жаль мені цвіту, не страшно і грому, Не страшно і грому,І світло люблю я, купаюся в ньому, Купаюся в ньому.

Та в гору не пнуся, бо сили не маю, Бо сили не маю.Червоні ягідки до долу схиляю, До долу схиляю.

Я в гору не пнуся, я дубам не пара, Я дубам не пара;Та ти мене, дубе, отінив як хмара, Отінив як хмара“.