Неперехідним муром поміж нами…
Іван Франко Неперехідним муром поміж намиТа доля стала! Мов два судна мореРозносить нас між двома берегами,Моя ти ясна, непривітна зоре!
Ще здалека тебе мій слідить зір.Твій свіжий слід я рад би цілуватиІ душу тим повітрям напувати,Що з твоїх уст переплива в простір.
Та щезла ти! Мов в лісі без дорогиЛишився я. Куди тепер? За чим?
Підтяті думи, не провадять ноги,А в серці холод… Дим довкола, дим!…
Видання 1922 року
Текст за виданням: Зівяле листя, Львів: накладом Українського педагогічного товариства і спілки, 1922. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.