Мені однаково, чи буду…
Тарас Шевченко · 1847 Мені однаково, чи будуЯ жить в Україні, чи ні,Чи хто згадає, чи забудеМене в снігу на чужині —Однако́вісенько мені!
В неволі виріс між чужими,І, не оплаканий своїми,В неволі плачучи́ умру,І все з собою заберу,Малого слі́ду не покинуНа нашій славній Україні,На нашій — не своїй землі.І не помя́не батько з сином,Не скаже синові: »Молись,Молися, сину! за ВкраїнуЙого замучили колись.«
Мені однаково, чи будеТой син молитися, чи ні...Та не однаково мені,Як Україну злії людеПрисплять, лукаві, і в огніЇї окраденую збудять...Ох, не однаково мені!
Видання [бл. 1920] року
Текст за виданням: Кобзарь, Київ — Ляйпціґ: Українська накладня. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Internet Archive.