За байраком байрак…

За байраком байрак,А там степ та могила.Із могили козакВстає сивий, похилий;Встає сам у-ночи,Іде в степ, а йдучиСпіва, сумно співає:— »Наносили землі,Та й до-дому пішли,І ніхто не згадає.Нас тут триста, як скло,Товариства лягло,І земля не приймає.Як запродав гетьманУ ярмо христіян,Нас послав поганяти:По своїй по землиСвою кров розлилиІ зарізали брата;Крови брата впились,І оттут поляглиУ могилі заклятій«...Тай замовк, зажуривсьІ на спис похиливсь,Став на са́мій могилі;На Дніпро позирав,Тяжко плакав-ридав,Сині хвилі голосили.З-за Дніпра, із селаЛуна гаєм гула,Треті півні співали.Провалився козак,Стрепенувся байрак,А могила застогнала.