Вірш
Хто любить місяць, я без сонця в'яну…

Хто любить місяць, я без сонця в'яну…

Іван Франко · 1889

„Хто любить місяць, я без сонця вяну.В тюрмі про волю вже й не нагадаю!Сиджу й клену свою судьбу погану.Тих вороженьків, що з-за них страждаю.

До суду кличуть, бач, до протоколу.Суддя мій лютий, став грозить кіями…„Скажи всю правду, то підеш на волю!“Я визнав правду — і пішов в кайдани.

Читають декрет. Стали батько й мати,Плачуть, не сміють і руки подати…„Бач, синку, де непослух той доводить!

„Господар в путах, в бурій куртці ходить,„В довбанці вбутий, стрижене волося,„В полі-ж пшениця сипле ся з колося“.

20 сент. 1889.

Видання 1893 року

Текст за виданням: З вершин і низин, Львів: накладом Ольги Франко, 1893. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Internet Archive.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає