Хочеш знати, чим справді було…

Хочеш знати, чим справдї булоте, що так колись пишно цьвіло,що на серце наводило чари,сьвіт вбірало в злотисті примари,те що сяло, мов чистий кришталь,а безжалісне і гостре мов сталь.

Приторкнутись ти хочеш близенько,придивити до нього пильненько,скинуть з нього покраси й квітки,одрізнити основу й нитки, —адже часом найкраща тканинапід сподом просто груба ряднина.

Залиши! се робота сумна,не доводить до правди вона.Глянь, смереки зеленії косиповбірались у ряснії роси.Не питай, чи то справдї росасамоцьвітна, всесьвітна краса,

чи то може те сонце здурило,в лелїтки дощ холодний змінило,або може то хитрий вітрецьз марних крапель сплїтає вінець,або може то винна смерека,що показує росу з далека…