Із-за гаю сонце сходить…
Тарас Шевченко · 1848 Із-за гаю сонце сходить,За гай і заходить;По долині у ве́черіКозак смутний ходить.Ходить він годину,Ходить він і другу, —Не виходить чорнобриваІз темного лугу;
Не виходить, зрадливая...А з яру та з лісу,З собаками та псарями,Іде пан гульвіса.
Цькують його собаками,Крутять назад руки,І завдають козаковіСмертельнії муки;
У льох його, молодого,Той пан замикає,А дівчину покриткоюПо світу пускає...
Видання [бл. 1920] року
Текст за виданням: Кобзарь, Київ — Ляйпціґ: Українська накладня. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Internet Archive.