Грай, моя пісне!..

Досить невільная думка мовчала, Мов пташка у клітці замкну́та од світа,Пісня по волі давно не літала, Приборкана тугою, жалем прибита.

Час, моя пісне, у світ погуляти, Розправити кри́льця, пошарпані горем,Час, моя пісня, по волі буяти, Послухать, як вітер заграв понад морем.

Плинь, моя пісне, як хвиля хибка́я, — Вона не питає, куди вона плине;Линь, моя пісне, як чайка прудка́я, — Вона не боїться, що в морі загине.

Грай, моя пісне, як вітер сей грає! Шуми, як той шум, що круг човна вирує!Да́рма, що відгуку вітер не має, А шум на хвилиночку погляд чарує!…

Серед чистого моря 1890 р. 17. Серпня.