Думка

Тече вода в синє море,Та не витікає;Шука козак свою долю,А долі немає.Пішов козак світ за очі;Грає синє море, —Грає серце козацькеє,А думка говорить:

»Куди ти йдеш, не спитавшись?На кого покинувБатька, неньку старенькую,Молоду дівчи́ну?На чужині не ті люди,Тяжко з ними жити;Ні з ким буде поплакати,Ні поговорити.«

Сидить козак на тім боці, —Грає синє море.Думав: доля зострінеться, —Спіткалося горе.А журавлі летять собіНа той бік ключами.Плаче козак — шляхи битіЗаросли тернами.