Догарають поліна в печі…

Догарають поліна в печи,Попеліє червоная грань…

У задумі сиджу я в ночиІ думок сную чорную ткань.

І коли ж то той жар догорить,Що ятрить ся у серці міні?І чи скоро то горе згаситьВ моім мізку думки огняні?

Ох, печуть і бушують вони!Гризе душу й морозить нуда!Кров кіпить і нутро все в огни, —В коло ж мур і неволя бліда.

Я боротись за правду готов,Рад за волю пролить свою кров,Та з собою самим у війніНе простояти довго міні.18 нояб. 1881.