До Основ'яненка

Бють пороги; місяць сходить,Як і перше схо́див...Нема Січи, пропав і той,Хто всім верхово́див.Нема Січи! ОчеретиУ Дніпра питають:»Де-то наші діти ділись?Де вони гуляють?«Чайка ски́глить літаючи,Мов за дітьми плаче;Сонце гріє, вітер вієНа степу козачім.

На тім степу скрізь могилиСтоять та сумують;Питаються у бу́йного:»Де наші панують?Де панують, бенкетують?Де ви забарились?Вернітеся! Дивітеся:Жита похилились,Де паслися ваші коні,Де тирса шуміла,Де кров Ляха, ТатаринаМорем червоніла,Вернітеся!...«»Не вернуться!«Загуло, сказалоСинє море: »не вернуться,На віки пропали!«Правда, море, правда, синє:Такая їх доля!Не вернуться сподівані,Не вернеться воля;Не вернеться коза́ччина,Не встануть гетьмани,Не покриють УкраїнуЧервоні жупани.Обідрана, сиротоюПо-над Дніпром плаче;Тяжко, важко сиротині,А ніхто не бачить,Тільки ворог, що сміється.Смійся, лютий враже!Та не дуже, бо все гине, —Слава не поляже;Не поляже, а розкаже,Що діялось в світі,Чия правда, чия кривда,І чиї ми діти.Наша дума, наша пісняНе вмре, не загине...

От де, люди, наша слава,Слава України!Без золота, без каменю,Без хитрої мови,А голосна та правдива,Як Господа слово.

Чи так, батьку-отамане?Чи правду співаю?Ех, як-би то... Та що й казать!Кебети не маю.А до того — Моско́вщина,Кругом чужі люде.»Не потурай!« може, скажеш;Та що з того буде?Насміються на псалом той,Що виллю сльозами,Насміються! — Тяжко, батьку,Жити з ворогами!Поборовся-б і я, може,Як-би малось сили;Заспівав би, — був голосок,Та позички з'їли.Оттаке-то лихо тяжке,Батьку ти мій, друже!Блужу в снігах та сам собі:»Ой не шуми, луже!«Не втну більше. А ти, батьку,Як сам здоров знаєш,Тебе люди поважають,Добрий голос маєш.Співай же їм, мій голубе,Про Січ, про могили,Коли яку насипали,Кого положили;Про старину, про те диво,Що було, минуло...Утни, батьку! щоб нехотяНа ввесь світ почули,Що діялось в Україні,За що погибала,За що слава козацькаяНа всім світі стала!

Утни, батьку, орле сизий!Нехай я заплачу,Нехай свою УкраїнуЯ ще раз побачу;Нехай ще раз послухаю,Як те море грає,Як дівчина під вербою»Гриця« заспіває;Нехай ще раз усміхнетьсяСерце на чужині,Поки ляжу в чужу землю,В чужій домовині!