Де поділися ви, голоснії слова…

Де поділи ся ви, голоснії слова,що без вас моя туга нїма?Розточили ся ви, як весняна водапо ярах, по байраках, по балках.Чом не станете ви, як на морі вали,не гукнете одважно до неба,не заглушите туги прибоєм гучним,не розібєте смутку моєї душіміцним напрасним натиском бурі?

Я не на те, слова, ховала васі напоїла крівю свого серця,щоб ви лили ся, мов отрута млява,і посїдали душі, мов іржа.Промінням ясним, хвилями буйними,прудкими іскрами, летючими зірками,палкими блискавицями, мечамихотїла-б я вас виховать, слова!Щоб ви луну гірську будили, а не стогін,щоб краяли, та не труїли серце,щоб піснею були, а не квилїнням.Вражайте, ріжте, навіть убивайте,не будьте тілько дощиком осїннім,палайте, чи палїть, та не вялїть!