Де не лилися ви в нашій бувальщині…
Іван Франко Жєны рѹсськіѧ въсплакаша сѧ.
Де не лили ся ви в нашій бувальщинї,Де, в які днї, в які ночі —Чи в половеччинї, чи то в князївській удальщинї,Чи то в козаччинї, ляччинї, ханщинї, панщинї,Руськії сльози жіночі!
Скілько сердець розривалось ридаючи,Скілько звялили стражданя!А як же мало таких, що міцнїли складаючиСлово до слова, в безсмертних піснях виливаючиТисячолїтні риданя!
Слухаю, сестри, тих ваших пісень сумовитих,
Слухаю й скорбно міркую:
Скілько сердець тих розбитих, могил тих розритих,
Жалощів скілько неситих, слїз вийшло пролитих
На одну пісню такую?
Видання 1906 року
Текст за виданням: Semper tiro, Львів: Українсько-руська видавнича спілка, 1906. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Дім Франка (Інститут франкознавства ЛНУ).