Чим пісня жива?
Іван Франко · 1884 Кожда пісня мояВіку мого день,Протерпів єі я,Не зложив лишень.
Кожда стрічка єі —Мізку мого часть,Думи — нерви моі,Звуки — серця страсть.
Що вам душу стрясе,То мій власний жаль,Що горить в ній, то сеМоіх сліз хрусталь.
Бо напятий мій дух,Наче струна-прім:Кождий вдар, кождий рухБудить тони в нім.
І дарма, що пливеВ них добро і зло, —В пісні те лиш живе,Що житє дало.7 марта 1884.
Видання 1893 року
Текст за виданням: З вершин і низин, Львів: накладом Ольги Франко, 1893. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.