Біси і ловець

Баляда

Архистратиг Михаїл метне ясним,Метне ясним, а з того блиск і грім,Сизосині хмари розходяться круга́ми.Архистратиг Михаїл б'ється з ворогами.

Ішов ловець,Його силам кінець,Під деревом став: — Ох, Ти, Мати Божа,І ніч, і дощ, і бездорожжя, —Тільки перегрімлює-гримитьЯро́слива блакить!

Став під деревом, глядить,Дивиться — перебі́гаєТам, де темний ліс, —За бісом біс:

Один — товстий, пикатий, жовтозубий,Витягає масні губи, плямче, смокче,Живіт показує, слину розмазує,Все хотів би їсти, їсти, їсти…

Другий — говорить без кінця, лає всіх і отця,Нечисто́ти скидає, проклинає, як грає,Все чорним словом називає, блює,Все хотів би очернити, змісити, загнити…

Третій — безчолий, товстопикий, розігрітий,Широколапий, одноокий, лапи витягає,Поживи теплої шукає, душі і крови,Все хотів би душити, давити, приземнити…

Четвертий — тонконогий, в кущах потороча,Тонкорукий, павутинний, має тільки очі,На все гиддя дивився б і плямам молився б,Все хотів би найгірше, що ґанч, плюгавіше…

П'ятий — тіло одно, голе, біле, що дише,

Безголове, любашне, дриготливе і мра́зне,

Аж трясеться, як вій-солодій, у трусійстві, у поті,

Скрізь шукає і п'є, мов смолу, насолоду…

Шості — йдуть, колихаються, в'ють хороводи,

Все у них від вина пороздулось, піднеслось, трясеться.

Очі сині, як ніс, і розтріпану бороду смокче,

І втіка, ригає блюво́тиння винне довкола.

Сьомий — стра́шний, він пнеться з землі і спадає,Небо льже язиком, безнастанно хулою кидає,Все найвище обвив би кільця́ми слизькими своїми,І пливе за всіма по землі наче вуж неспокійний…

— О, — каже ловець, —Недобрий то ралець,Ні, не дам я вам гуляти,Лад Божий перекривляти!

Фузію перехрестив,До плеча приложив,Бив, бив, бив,По черзі положив, —Під лісомБіс лежить за бісом.

Зупинилась буря, стихли стріли громо́ві,Стали хмари, як сходи, сині, ґранітові.Сходить по них архистратиг до ловця,Біле світло сліпуче б'є з його лиця:— Спасибі, брате лю́дський, вбив ти бісовіння, —Які ж твої за це хотіння?— Мої хотіння — Божі веління!Одно тебе про́шу,Святий Михаїле,Дозволь людям ходити, —Вічно біса бити!..І він ходить між намиВ погоні за біса́ми,І як, чоловіче, в душі легко стане, —То вбив біса тво́гоПо слову від БогаЛовець безустанний.