Усе — лише не це! Не ці спокійні дні…

Усе — лише не це! Не ці спокійні дні,Де всі слова у барвах однакових,Думки, мов нероздмухані вогні,Бажання — в запорошених оковах.

 Якогось вітру, сміху чи злоби! Щоб рвались душі крізь іржаві ґрати, Щоб крикнув хтось: ненавидь і люби — І варто буде жити чи вмірати!

Не бійся днів заплутаних вузлом,Ночей безсонних, очманілих ранків.Хай ріже час лице — добром і злом!Хай палять серце — найдрібнійші ранки!

 Ти в тінь не йди. Тривай в пекучій грі. В сліпуче сяйво не лякайсь дивиться — Лише по спеці гряне жданий грім І з хмар сковзне — багнетом — блискавиця.