Вірш
Неповторне свято

Неповторне свято

Олена Теліга

Гарячий день — і враз достигне житоІ доп'яніють обважнілі грона.Він ще незнаний, ще непережитийЄдиний день — мого життя корона.І що це буде — зустріч, чин, екстаза?Чи дотик смерти на одну хвилину?Душа дозріє, сповниться відразуПодвійним смаком — меду і полину.А дивне серце — п'яне і завзятеВідчує певність, мов нехибну шпаду.Мій день єдиний! Неповторне свято!Найвищий шпиль — і початок до спаду!

Видання 1946 року

Текст за виданням: Душа на сторожі, Культура, 1946. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає