РЕЙТИНГ

Треба засвоїти раз назавжди, що, стоячи на місці, людина рухається назад. Завше відчувати на щоках вітер шляхів. Бачити попереду просторінь. Не думати, потрапивши в пісок, що за піском немає трави. В чагарникові знати, що шлях не перетято і попереду лисніє бита путь.

…треба звʼязуватися з інтелектами світових культур, а од минулого брати не форми, що завжди ефемерні, як всяка психологічна мода, а вивчати закони, що завжди ті самі і для мистецтва і для природи.

Треба стояти вище над усім: над бурями, і побутом. Тоді побачиш обрій того, що, може, й буде твоїм новим світом.

Тяжко конати серед грому гранат, серед голоду й холоду, а ще тяжче жити серед нікчемності й хамства сучасних людей. З цієї причини я, товариші, присягаю вам: коли яким чудом застане хтось нас тут іще живими і схоче рятувати нас, то я скочу в дебру. Я не хочу назад вертати в озвірілий світ.

Тямиш мене?

У будь-якому ділі будь бадьорий - і будь-яка недуга не приступить до тебе.

...у вас сидить цвіль вірності.

У вічності зло не існує, хібащо тільки добро, яке існує саме собою і яке люди без протиставлення його злу відмовляються пізнати, мовляв добро без зла не пізнавальне. Наче на те, аби пізнати яблуко, конче треба пізнати кислу капусту!

У держав немає друзів, Северине, - почав Захар, - є лише тимчасові союзники.

У душі ворухнулася струнка каяття, жалості, тепла хвиля колихнулась у грудях — знаєш, та хвиля, що ніби несе до других людей, простягає руки твої до братерських обіймів, на уста навіває слова любові і молитви...