Найпопулярніші цитати, автори та твори
І хочеться Бути дужим, і хочеться так любить, щоб навіть каміння байдуже захотіло ожити і жить!
Василь Симоненко
"Задивляюся у твої зіниці"
І це ж і я вчився у своїй семінарії, аби учити українських дітей московської мови. І навчати в школі зневажати свою. Зневажати ту пісню, що сама по собі є вже свято, коли ми її слухаємо. А коли співаємо, то, чим би ми не були, ми стаємо щасливими...
Тодось Осьмачка
"Старший боярин"
Й малими ділами можна заслужити милість Божу.
Володимир Мономах
Його комуністична партія потихесеньку та полегесеньку перетворюється на звичайного собі «собірателя землі руської»...
Микола Хвильовий
"Вальдшнепи"
…й серед непроглядної осінньої мли людина живе, вірячи в неминучу, хоч і далеку ще весну. Таке воно життя, де все має своє місце і час… Так чого ж журиться в темну осінню ніч, якщо, однаково, прийде колись весна? Якщо навіть не для мене, то для інших, а конче прийде!..
Борис Антоненко-Давидович
"Чи буде весна?"
Картаґена нашої провінційности мусить бути зруйнована. Або ми знайдемо свій ритм у нашу функційну добу, або нас не стане.
Юрій Шевельов
"На озері. Баварія"
Квіти перестали бути тим, чим вони були досі: квітами. На них складали акти. Їх реєстрували, заносили в бухгалтерські книги Тресту зелених насаджень, проводили по вхідних і вихідних книгах, акти підшивали до справ. Справи стояли на полицях шаф в канцеляріях установ.
В. Домонтович
"Без ґрунту"
Ким ти є зараз і що ти робиш зараз – лише се має сенс. А не те, ким ти був і що ти робив колись. Неважливе забувай, витісняй його з пам'яти важливим. І не суди людей. Душа людська дуже крихка. Пам'ятаймо про се, коли хочемо судити когось, коли одне чекаємо від людей, а дістаємо инше. Коли не розуміємо їх, коли не бачимо від них удячности.
Мирослав Дочинець
Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу — це джерела мудрості. Книга — бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони — узда для тіла і душі. Мудрість — велика.
Нестор Літописець
"Повість минулих літ"
Книжка — се цвіт терпіння, дар богів, скарбниця самітників, жреців краси і мудрости, пророків і царів. Багато гарних і глибоких книг пропало в мандрівці віків. В давнину було мало книг, і мали вони більшу вартість і славу. Переходили в відписах з рук до рук, мали свої тайни, і на них розумілися лише достойники. Нині багато є книжок, в них пишеться про те все, що ми вже давно знали і забули.
Михайло Яцків
"Горлиця"
