Нестор Літописець

В літо 6360 [852], індикта 15, коли почав царювати Михайло, почала прозиватися Руська земля. Про це довідалися ми з грецького літопису, в якому сказано, що при цьому царі Русь приходила на Цареград.

Це-бо тільки в Русі словінська мова: поляни, деревляни, новгородці, полочани, дреговичі, сіверо, бужани, бо сидять по Бузі, — потім волиняни.

Бачите гори оці? Яка на горах цих возсія благодать Божа, і має бути город великий, і багато церков Бог воздвигне.

Якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне від вас ворогів ваших, і будете мирно жити. Та коли в ненависті будете жити, в сварках і міжусобицях, то самі загинете, і землю батьків, і дідів своїх погубите, яку здобули трудом великим.

Коли старанно пошукаєш у книгах мудрості, то матимеш велику користь для душі. Бо той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує, або зі святими мужами.

Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу — це джерела мудрості. Книга — бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони — узда для тіла і душі. Мудрість — велика.

Все в любові відбувається. Заради любові й гріхи розсипаються.