РЕЙТИНГ

Зрештою, людина завжди є сама, навіть у приязні та любові.

З рідним домом, як з батьківщиною: половину життя можна прожити на чужині, але до останнього свого віддиху треба мати свідомість, що десь є та батьківщина...

Зрозумій одне тільки яблучне зерно, і досить тобі. Коли в нім сховалося дерево з коренем, гілками, листям та плодами, то можна в ньому віднайти незчисленні мільйони садів, осмілюся сказати, і незчисленні світи.

З туману небуття дивляться на мене ясні, милі очиці шістнадцятилітньої Мані Мазур, яка з розпущеним волоссям ішла попереду кольони засуджених під ударами катів, співаючи гимн Незалежности країни моєї...

З тьми «невідомого» зʼявився я на світ…

...з усіх втрат, втрата часу найтяжча, та навіть одна мить цих ангельських така цінна, що перевищує все, що ми маємо, навіть себе самого настільки, наскільки час перевищує все, чим ми володіємо.

Зустріньте ж сонце вартими сонця.

З усього нинішнього життя чи не найважче гнітила його оця табунна, тричі на день, подорож до колодязного корита. Вже багато років, відколи його забрано од матері, ніхто не питав Шептала, хоче він пити чи ні, а тільки відчиняли огорожу, хльоскали батогом і гнали вузенькими провулками, де од густої куряви було так само тісно та задушно, як і од пітних, гарячих кінських боків.

…з хаосу може щось зродитися, а з стоячого болота - нічого крім смороду.

З щастя та з горя скувалася доля.