Нижчий дух
Вили

Нижчий дух · Давні слов'яни

Вили

Також: вила, віли, «тридесять сестрениць»

«Тридесять сестрениць», яких «невігласи мнять богинями»: їм різали курей і клали короваї

Властивості

Вили названі в кількох давньоруських повчаннях проти язичництва серед тих, кому «двовірні» християни приносять жертви. «Слово христолюбця» каже, що вірять «въ вилы, ихже числом тридесять сестрениць, глаголють невеголоси и мнят богынями», кладуть їм треби й ріжуть курей; там само згадано короваї, принесені вилам і огню під овином. Перелік у «Слові святого Григорія» ставить вил поруч із Перуном, Хорсом і Мокошшю. Більше давні тексти про вил нічого не повідомляють.

Де шанували

ВолиньХолмщина й ПідляшшяБерестейщинаГаличинаЛемківщинаЗакарпаттяПряшівщинаМармарощинаБуковинаПоділляПоліссяКиївщинаСіверщинаСлобожанщинаНаддніпрянщинаЗапоріжжяДонеччинаПричорномор'яКримКубань
Межі: geoBoundaries, © OpenStreetMap contributors (ODbL). Історичні землі поза кордоном — художні контури.

Треби: різали курей, приносили короваї (разом із молінням огню під овином).

  • По всій Україні

Що варто знати

Давньоруські повчання кажуть про вил лише те, що «невігласи» вважають їх богинями, числом «тридесять сестрениць», кладуть їм треби, ріжуть курей і приносять короваї. Образ вил як лісових чи гірських дів-воїтельок узято з пізнішого південнослов'янського фольклору; переносити його на давніх слов'ян нашої землі — реконструкція. Анічков уважав згадки про вил у «Слові святого Григорія» пізньою вставкою.

Версії1

  1. 1914 Анічков · С. 40, 47, 69–76, 89

    «Слово христолюбця»: «и вѣрують… и въ вилы, ихже числом тридесеть сестрениць, глаголють невѣгласи и мнят богынями, и тако покладывахуть имъ теребы и куры имъ рѣжут»; у вставці того ж Слова — «короваи виламъ и огню подъ овиномъ». «Слово святого Григорія»: «моляться ему проклятому богу Перуну, и Хорсу, и Мокоши, и Вилу»; в іншій редакції — треби «виламъ и Мокошьи, Дивъ, Пероуноу…». У ще одному повчанні (за Іоаном Златоустим): «А друзии Перену, Хоурсу, виламъ, и Мокоши, оупиремь и берегынямь, ихже нарицають три [девять?] сестрениць» (число в скані читається непевно). Анічков вважає згадки Хорса, Мокоші й вил у «Слові святого Григорія» пізньою вставкою.

Поруч3

Берегині Найдавніші, за «Словом святого Григорія», адресати слов'янських жертв — разом з упирями, ще до Рода й Перуна Мокош Єдина богиня Володимирового пантеону Перун Громовержець, перший серед богів князя Володимира, яким Русь клялася в договорах із греками

Джерела1
  • 1914 Євген Анічков. Язычество и Древняя Русь (з текстами «Слова святого Григорія», «Слова христолюбця» та ін. повчань проти язичництва за вид. М. Тихонравова). СПб., 1914. Скан ↗