Нижчий дух
Земляний дух

ілюстрація в роботі

Нижчий дух · Підземний світ

Земляний дух

Також: земляні духи, земський дух

Дух, що за кару сидить у землі під каменем чи деревом і мститься хворобою тому, хто його потривожить

Властивості

Земляні духи сидять у землі за кару. Вони обирають собі місце під каменем, стовпом, деревом чи іншою річчю. Хто порушить їхній спокій — викине камінь, викопає стовп, зрубає дерево, — тому біда: духи мстяться й найчастіше насилають тяжку хворобу. Їх можна перепросити: винуватець наливає чарку горілки, пʼє до духа, просить його випити й виливає горілку в ямку — дух добріє, і хворий одужує.

Де шанували

ВолиньХолмщина й ПідляшшяБерестейщинаГаличинаЛемківщинаЗакарпаттяПряшівщинаМармарощинаБуковинаПоділляПоліссяКиївщинаСіверщинаСлобожанщинаНаддніпрянщинаЗапоріжжяДонеччинаПричорномор'яКримКубань
Межі: geoBoundaries, © OpenStreetMap contributors (ODbL). Історичні землі поза кордоном — художні контури.

Версії3

  1. 1912 Гнатюк · С. XXIV

    Гнатюк («Земляний дух»): земляні духи сидять за кару в землі під каменем, стовпом чи деревом; хто їх потривожить, тому насилають тяжку хворобу; перепрошують їх чаркою горілки, вилитою в ямку (Знадоби, II, 443).

  2. 1912 Гнатюк · № 443, с. 173–174 · Лемківщина

    Граб Ясельського повіту (записав О. Яворський 1910 р. від Михайла Гошка): молодий господар тяжко занедужав, і ні молебні, ні поради не помагали. Ворожільник, тричі відкривши псалтир, сказав, що біля хати була купа каменю, яку хворий розметав, а на тому місці закопали стовпець огорожі. Під каменем сидів дух, що «в землі покутує за кару»: такий вибирає собі місце під каменем, стовпом чи деревом, і хто його порушить, тому біда. Батько вийняв стовпець, викопав ямку, випив до «нього» чарку горілки й налив у ямку — і син того ж дня підвівся.

  3. 1912 Гнатюк · № 462–463, с. 182–183 · Галичина

    Борислав і Тустановичі (записав В. Левинський 1899 р. від молодих копачів): «земський дух» живе в шахтах-ямах, де добувають віск (озокерит) і нафту. Він як чоловік, «то чорт, то дух»: зачіпає того, хто працює, сміється й кидається, і доброму копачеві нічого не зробить, а того, хто сердиться, мучить збитками; часом і помагає — у Стебнику сам, як кінь, возив сіль до ставу. У ямі не можна свистати: копачеві Сеневі, що засвистав, земський дух звелів віддати лампу, затуманив його й цілий рік водив попід землею по фабриках і копальнях, аж до Угорщини, а за рік привів назад до тієї самої ями (див. міф «Рік під землею з земським духом»).

У міфах1

Джерела1

  • 1912 Володимир Гнатюк. Етноґрафічний збірник. Т. 33: Знадоби до української демонольоґії. Т. 2, вип. 1. Скан ↗