Богиня
Лада

ілюстрація в роботі

Богиня · Давні слов'яни

Лада

Також: Ладо, Ляда

«Богиня кохання», яку створили книжники: спершу польський Марс, потім бог шлюбу, і лише в романтиків — богиня

Властивості

Літописи Русі Лади не знають. Імʼя зʼявляється в польських книжників XV ст.: Ян Длугош пише, що Ладу (Lyada) шанували як бога війни, подібного до римського Марса. Густинський літопис XVII ст. робить із «Ладо» бога чоловічого роду — бога шлюбу, веселощів і достатку, якому приносили жертви ті, хто хотів одружитися, і пояснює цим приспів «Ладо, Ладо» в пісень на хрестинах і весіллях. Учені XIX ст. (Костомаров, Нечуй-Левицький) вже пишуть про Ладу як про жіночу постать, «матір Ладу» з веснянки. Звідти й нинішня «богиня кохання й краси».

Версії4

  1. 1480 Длугош · Кн. I

    Длугош перелічує богів давніх поляків, добираючи до них римські відповідники, і називає Ляду (Lyada) богом війни, тобто Марсом.

  2. 1843 Густинський літопис · Розділ «О идолах руских»

    «Четвертый Ладо… сего вѣрили быти богомъ женитвы, веселія, утѣшенія и всякого благополучія, якоже Еллины Бахуса»; йому приносили жертви ті, хто хотів одружитися, а «и донынѣ на крестинахъ и на брацѣхъ» співають, плещучи в долоні, «Ладо, Ладо». У тому ж реченні він чомусь порівнює Ладо з Плутоном, «богом пекелним».

  3. 1847 Костомаров · С. 27–31, 74

    Костомаров, спираючись на Стрийковського, Гваньїні, Бельського й Густинський літопис, тлумачить Ладу як божество ладу, згоди й любові та звʼязує її з весняним приспівом «Ой, мати Лада, мати!». Це вже романтичне тлумачення, а не запис давньої віри.

  4. 1876 Нечуй-Левицький · С. 7

    «В веснянках співають про матір Ладу: „Благослови мати, ой мати Лада, мати, весну закликати!“ Але все те зосталось як слова, котрих и сам народ уже не розуміє», — пише Нечуй-Левицький.

Джерела4
  • 1480 Ян Длугош. Історія Польщі (Annales seu cronicae incliti Regni Poloniae), кн. I (за виданням: Historiae Polonicae libri XII. T. 1. Francofurti: Gleditsch & Weidmann, 1740). Скан ↗
  • 1843 Густинський літопис (XVII ст.) (за виданням: Полное собрание русских летописей. Т. 2: Ипатиевская летопись; Густинская летопись. СПб., 1843). Скан ↗
  • 1847 Микола Костомаров. Славянская мифология. У Полудне →
  • 1876 Іван Нечуй-Левицький. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. У Полудне →