VIII · Революція і 1920-ті
VIII година з XII

Епоха VIII

Революція і 1920-ті

Від Української революції до ліквідації літературних організацій: вибух видавничої справи, мистецькі угруповання й Літературна дискусія 1925–1928 років. Вершина українського модернізму й авангарду — Тичина, Хвильовий, Підмогильний, Куліш, Йогансен, Семенко, Зеров, Бажан, Яновський, Домонтович. Багатьох із цього покоління репресовано в 1930-ті.

Цифри вирізано з полотна «Повінь» — Олекса Новаківський, 1930. Подивитися ціле.

01

Голос доби

Я мрійник і з висоти свого незрівнянного нахабства плюю на слинявий “скепсис” нашого віку. Ну, і так далі... Словом, хай живе життя! Хай живе безсмертне слово!
02

Напрями в часі

Манери письма, що жили в тих самих роках. Натисніть напрям — на полиці нижче підсвітяться його твори.

03

Покоління

Хто був молодим, а хто зрілим, коли доба почалась, — і як вона обривається.

життя роки в цій добі твір тих років

04

Що читати

Найцитованіші твори доби. Епоха твору — за роком написання, а не за автором.

10 найцитованіших із 54 Усі твори доби в каталозі
05

Як звучала

Логіка — це обмеженість людського розуму. Логіка — це його границя. Ми втискуємо в ці границі життя, а це злочин. Життя більше за розум, незрівнянно більше.
Валер'ян Підмогильний · «Невеличка драма», 1929
Щоб жить - ні в кого права не питаюсь, щоб жить - я всі кайдани розірву.
Павло Тичина
По радіо читають, в анатоміях пишуть: серце — орган, що гонить кров, орган кровогону. Нічого подібного! Серце — це перш за все орган, що передчува і вгадує.
Микола Куліш · «Мина Мазайло», 1928
06

Як виглядала

Полотна тих самих років, повішені тісно, як у салонах того часу. Усі — у суспільному надбанні.