IX · Тоталітарна доба й еміграція
IX година з XII

Епоха IX

Тоталітарна доба й еміграція

Від постанови ЦК ВКП(б) «Про перебудову літературно-художніх організацій» (1932) до смерті Сталіна й XX з'їзду. У радянській Україні — терор проти письменників, єдина Спілка письменників (1934) і канон соцреалізму; у Західній Україні до 1939 — Богдан-Ігор Антонич, Софія Яблонська, Ірина Вільде; в еміграції й повоєнних таборах DP — Маланюк, Теліга, Липа, Самчук, Багряний, Шевельов.

Цифри вирізано з полотна «Реве та стогне Дніпр широкий…» — Микола Бурачек, 1941. Ціле — у розділі «Як виглядала».

01

Голос доби

Утративши все, людина лишала собі сміх. І взяла той сміх за прапор. І з тим сміхом отак от гола сидить під шибеницею і з тієї шибениці глузує.
02

Напрями в часі

Манери письма, що жили в тих самих роках. Натисніть напрям — на полиці нижче підсвітяться його твори.

03

Покоління

Хто був молодим, а хто зрілим, коли доба почалась, — і як вона обривається.

життя роки в цій добі твір тих років

1937 — помирає Богдан-Ігор Антонич; 1942 — Олена Теліга.

04

Що читати

Найцитованіші твори доби. Епоха твору — за роком написання, а не за автором.

10 найцитованіших із 46 Усі твори доби в каталозі
05

Як звучала

Душа горить — життя таке іскристе. Забрати все! Себе віддати всьому!
Олена Теліга
Є я і ти, і третє є ще сонце, сонце має віконце з імли, є я і ти, і наші сни, що пахнуть сонцем.
Богдан-Ігор Антонич
Але ж Бога нема! Де той Бог? А одночасно він є. За кожним людським словом іде Бог. Його ображають, його женуть і його бояться.
Улас Самчук · «Марія», 1934
06

Як виглядала

Полотна тих самих років, повішені тісно, як у салонах того часу. Усі — у суспільному надбанні.