письменник
Ервін Умеров
Ервін Османович Умеров
1938 — 2007
Кримськотатарський прозаїк, драматург і перекладач. Шестирічною дитиною пережив депортацію 1944 року. Його оповідання про «чорні ешелони» десятиліттями ходили самвидавом і стали голосом пам'яті цілого народу. Автор понад 50 книжок.
Хроніка життя
2 подіїКожна подія — з джерелом
Детальніше
Кримськотатарський письменник, драматург, журналіст, редактор і перекладач. Його називають королем кримськотатарської малої прози.
Народився в родині вчителів. У травні 1944 року, коли йому було шість, його разом з родиною й усім кримськотатарським народом депортували до Узбекистану, у Ферганську область. Там він закінчив школу, працював слюсарем на нафтопереробному заводі, потім у статистичному управлінні. Перше оповідання надрукував у 1959 році.
Закінчив Літературний інститут. Близько п'яти років працював у кримськотатарській газеті в Ташкенті, потім був редактором на радіо й у дитячому видавництві. Видав понад 50 книжок кримськотатарською, азербайджанською та російською мовами. Перекладав тюркомовних авторів. Його повість «Друга наречена» читали в сусідніх республіках, і книжки Умерова почали виходити туркменською, азербайджанською та узбецькою мовами.
Найважливіше в його доробку — оповідання про депортацію: «Самотність», «Чорні ешелони», «Дозвіл». Вони коротко й без пафосу розповідають про людей, вирваних з дому. Довго ці тексти не могли вийти друком і ходили самвидавом. «Самотність» вивчають у курсі української літератури в 11 класі.
У 1991 році його п'єса «Афат» («Стихія») здобула першу премію конкурсу для кримськотатарського музично-драматичного театру. Вийшовши на пенсію, він повернувся до Криму й у 1993 році прописався в Сімферополі, але за тринадцять років так і не отримав житла. Помер після тяжкої хвороби. За заповітом його поховали в Криму.