Ервін Умеров

Ешелон летить з усіх сил. Один із тисячі чорних ешелонів, що розтягнулись у ті весняні дні на залізницях країни.

А я — як кицька, я вижила, втекла від смерті і буду жити! Так, я буду жити, жити на зло усім!

…люди, певно, не спали, лежали, затаївши подих, відчуваючи смерть, що блукала поруч, наче боялись, що вона помилиться адресою і вибере їх...

Вона не йняла віри, що можуть ось так взяти — і виселити весь народ. Півострів же спорожніє... Ким його заселять? А куди дінуть татар?

Людина і млин — вони свояки. Млин не живе без води, а людина — без хліба.

Закінчилась перша доба вигнання кримських татар зі своєї землі і почалася друга...

…люди зібрались і покинули свої хати, худобу, могили предків не з доброї волі і що це не тільки село, яке Сабирли знав з цуценячих літ, порожнє, а спорожніло й сусіднє село і третє, п'яте, десяте, і соте, і так аж до самого моря, яке хлюпоче з усіх боків півострова.

Як це можна — знятись усім селом, сісти в машини кольору хакі й поїхати?