Самотність
Його звуть Сабирли, що по-кримськотатарськи означає «терплячий». Він син породистої вівчарки й вовка, старий безвухий пес, що все життя стеріг отару в гірському кримському селі. Він пережив смерть господарів, війну, голод і окупацію, тож уміє чекати й ховатися. Одного травневого ранку село зникає: люди мовчки сідають у машини кольору хакі й їдуть невідомо куди. У спорожнілих дворах лишаються худоба, кинуті речі, мародери й старий пес, який не може зрозуміти, що сталося. Депортацію кримських татар показано очима собаки: без гучних слів, через тишу, порожнечу й самотність. А вночі на згарище рідного дому приходить ще один самотній: солдат на милиці, що повернувся з фронту туди, де його вже ніхто не чекає.
Що ви думаєте про «Самотність»?
Відгуків ще немає — ваш стане першим.
Схожих творів ще не запропонували