Вірш
Закувала зозуленька…

Закувала зозуленька…

Тарас Шевченко · 1848

Закувала зозуленькаВ зеленому гаї;Заплакала дівчинонька —Дружини немає.А дівочі молодіїВеселії літа,Як квіточка за водою,Пливуть з цього світа.Як би були батько-мати,Та були-б багаті,Було-б кому полюбити,Було-б кому взяти.А то нема; сиротоюОттак і загину,Дівуючи в самотиніДе не-будь під тином.

Видання [бл. 1920] року

Текст за виданням: Кобзарь, Київ — Ляйпціґ: Українська накладня. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Internet Archive.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає