Вірш
Якби мені, мамо, намисто…

Якби мені, мамо, намисто…

Тарас Шевченко · 1848

Як-би мені, мамо, намисто,То пішла-б я завтра на місто;А на місті, мамо, на містіТам музики грають троїсті;А дівчата з парубкамиЛицяються... Мамо, мамо!Безталанна я.

Ой піду я Богу помолю́ся,Та піду я у найми найму́ся,Та куплю́ я, мамо, черевики,Та найму я троїсті музики. —Нехай люди не здивують,Як я, мамо, потанцюю...Доленько моя!

Не дай мені вік дівувати,Коси мої плести-заплітати,Бровенята дома зносити,В самоти́ні віку дожити!А поки я заробляю,Чорні брови полиняють...Безталанна я!

Видання [бл. 1920] року

Текст за виданням: Кобзарь, Київ — Ляйпціґ: Українська накладня. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Internet Archive.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає