Я буду жити, бо я хочу жити!..
Іван Франко · 1880 Я буду жити, бо я хочу жити!Не щадячи ні трудів ані поту,При ділі, що наш вік бересь вершити,Найду й свою я тихую роботу.
З орлами я не думаю дружити,Та я опрусь гниючому болоту;Щоб через него й другим шлях мостити,На те віддам свій труд, свою охоту.
А як часом моя послабне силаІ серце в груди біль сціпить пекучийІ людська злість зморозить кров у жилах,
То човник мя перенесн летючий —Твоя любов підніме мя на крилах,Аж поки вал не зломить ся ревучий.1880.
Видання 1893 року
Текст за виданням: З вершин і низин, Львів: накладом Ольги Франко, 1893. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.