І ти підеш убитою дорогов…
Іван Франко І ти підеш убитою дорогов,Котрою день в день тисячі ідуть!І ти пониженя й неволі путьПройдеш, як другі, до кінця самого.
Тепер ще ти борониш ся, небого,Ще молодою кровю жили бютьІ свіжі думи сили додають,Та швидко о́пору не стане твого.
В глуб звільна втягне тя багно гнилеІ в кров усіми по́рами вісcе ся,Повітрє в-коло тебе затрує,
І сили волі в тебе не найде ся,Щоб опиратись довше! Затоне́ш ти,І, труп живий, безвладно поплинеш ти!
Видання 1893 року
Текст за виданням: З вершин і низин, Львів: накладом Ольги Франко, 1893. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.